Вперше таку національну клінічну практичну настанову в Канаді було опубліковано в 2018 році, щоб допомогти клініцистам у прийнятті обґрунтованих рішень щодо клінічного лікування OUD. У листопаді 2024 року в науковому журналі CMAJ були оприлюднені оновлені рекомендації, розроблені Канадською дослідницькою ініціативою з питань залежностей (CRISM):

Yakovenko I., Mukaneza Y., Germe K., et al. Management of opioid use disorder: 2024 update to the national clinical practice guideline. CMAJ, Nov 12, 2024 (EN)

Вживання опіоїдів та пов’язані з ним розлади залишаються основними причинами смерті, пов’язаної з наркотиками, у всьому світі. У Канаді кількість очевидних смертей, пов’язаних із вживанням опіоїдів, зросла з 2831 у 2016 році до 8049 у 2023 році. Незважаючи на розширення можливостей лікування, включаючи скасування обмежень на призначення метадону в 2018 році, відбулося значне зростання шкоди, пов’язаної з опіоїдами, – написали автори.

Це керівництво призначена для використання постачальниками медичних послуг, у тому числі лікарями, медсестрами, фармацевтами, клінічними психологами, соціальними працівниками, медичними педагогами та керівниками клінічних випадків із спеціальним досвідом лікування залежностей або без нього.

Команда з розробки настанов CRISM, до складу якої входили пацієнти з OUD, здійснила комплексний систематичний огляд літератури, опублікованої з 1 січня 2017 р. до 14 вересня 2023 р.

Основні моменти настанови включають такі рекомендації:

• Бупренорфін, з налоксоном або без нього, і метадон можуть використовуватися як стандартні варіанти лікування першої лінії.
• Лікування опіоїдними агоністами за допомогою перорального морфіну з уповільненим вивільненням має бути доступним і запропонованим як варіант другої лінії.
• Пацієнтам із OUD не слід пропонувати лікування відміни як самостійне лікування, оскільки це пов’язано зі збільшенням частоти рецидивів, захворюваності та смертності.
• Психосоціальне лікування, втручання та підтримка можуть бути запропоновані як допоміжні методи лікування, але не повинні бути обов’язковим компонентом стандартного лікування OUD і не повинні перешкоджати доступу до терапії агоністами опіоїдів.
• Стратегії зменшення шкоди слід пропонувати як частину безперервного догляду за пацієнтами з OUD.
• Вагітним жінкам можна пропонувати бупренорфін або метадон як варіанти лікування.

Важливою зміною в настанові є те, що і бупренорфін, і метадон тепер вважаються терапією першої лінії для лікування OUD. Причини таких змін - багато переконливих доказів того, що ці препарати ефективні для лікування OUD. Ба більше, якщо раніше метадон вважався складнішим й небезпечнішим за бупренорфін, то зараз клінічний досвід підтвердив, що метадон відіграє більш важливу роль в лікуванні.

Особливо це стосується випадків, коли потрібен повний агоніст опіоїдів, як-от метадон, а саме для лікування пацієнтів, які вживають фентаніл або його аналоги, а також для великої кількості пацієнтів, які погано реагують на бупренорфін.

Рекомендації були підтримані Міністерством охорони здоров’я Канади та Канадським інститутом досліджень охорони здоров’я (CIHR) через CRISM.