Ця тема залишається табуйованою як у суспільстві, так і в медичній практиці. Лікарі часто не обговорюють із пацієнтами старшого віку ризиковану сексуальну поведінку, що сприяє пізньому виявленню ВІЛ – понад третина таких пацієнтів в Україні дізнаються про свій діагноз на пізній стадії, що підвищує ризик смерті у 3–11 разів.

Sexual health and perceptions of “time left” among older people with HIV in Ukraine: implications for HIV care

У межах дослідження було проведено 30 глибинних інтерв’ю та 8 фокус-груп з літніми людьми з ВІЛ, а також інтерв’ю і фокус-групи з медичними працівниками. Учасники говорили про досвід життя з ВІЛ, ставлення до сексуальності та стосунків, стигму та бар’єри у спілкуванні.

Дослідники виділили чотири основні теми:

• Перша – сприйняття обмеженого «часу, що лишився»: учасники вважали, що сексуальне життя для них завершено, навіть якщо соціальна чи професійна активність триває.
• Друга – внутрішня стигма, коли люди вважали себе менш привабливими порівняно з однолітками, що не мають ВІЛ.
• Третя – очікування стигми: щоб уникнути дискримінації, багато хто свідомо уникав нових стосунків.
• Четверта тема – роль успішного лікування: коли людина досягає вірусної супресії, це може дати новий поштовх до романтичного й сексуального життя.

Автори наголошують: сексуальне здоров’я літніх людей має стати частиною рутинного обговорення в кабінеті лікаря. Відкрите спілкування про можливості безпечного сексуального життя та використання реальних історій пацієнтів може зменшити страх і стигму, а також підтримати мотивацію до лікування.

-----

13-та Конференція IAS з досліджень ВІЛ, яку раз на два роки організує International AIDS Society, відбулась у Кігалі, столиці держави Руанда (Африка), з 13 по 17 липня 2025 року.