Напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ / СНІДу (ЮНЕЙДС) опублікувала нову доповідь, у якій зазначається, що доступ до лікування зріс значною мірою. У 2000 році всього 685 000 осіб, що живуть з ВІЛ, мали доступ до антиретровірусного лікування, а вже станом на червень 2017 року біля 20,9 млн. осіб отримали доступ до рятівних ліків. Такого значного розширення масштабів лікування не вдалося б досягти без самовідданої і рішучої діяльності людей, що живуть з ВІЛ, які заявляють про свої права і вимагають їх дотримання, підкріпленою стійким, сильним керівництвом і фінансовими зобов'язаннями.

«Багато людей вже не пам'ятають, що у 2000 році у Південній Африці лікування отримували всього 90 осіб», - сказав Виконавчий директор ЮНЕЙДС Мішель Сідібе, виступаючи у м. Хайелітші, (Південна Африка). «Сьогодні у Південній Африці діє наймасштабніша програма рятівного лікування у світі, в рамках якої лікування отримують більше 4 мільйонів осіб. Саме таке прискорення діяльності ми повинні заохочувати, зберігати і відтворювати».

Зростання числа осіб на лікуванні дозволяє зберігати життя і здоров'я більшого числа людей, що живуть з ВІЛ. При цьому наукові дослідження також показали, що ймовірність передачі ВІЛ від людини, яка живе з ВІЛ і дотримується ефективного режиму антиретровірусної терапії, знижується майже на 97%. Завдяки розширенню доступу до лікування для вагітних жінок, що живуть з ВІЛ, вдалося швидко скоротити число нових випадків інфікування ВІЛ серед дітей. З 2010 по 2016 рік кількість нових випадків ВІЛ-інфекції серед дітей скоротилося на 56% у Східній та Південній Африці - в регіоні, найбільш істотно зачепленому ВІЛ, - і на 47% у всьому світі.

Відтепер завдання полягає в тому, щоб забезпечити доступ до ліків для 17,1 млн. осіб, які потребують лікування, включаючи 919 000 дітей, і поставити профілактику ВІЛ на перше місце в програмах громадської охорони здоров'я, особливо в країнах, де зростає число нових випадків ВІЛ-інфекції.

У новій доповіді ЮНЕЙДС «Право на здоров'я» підкреслюється, що люди з найбільш маргіналізованих груп суспільства і найбільш сильно зачеплені ВІЛ досі стикаються з серйозними труднощами у доступі до медичних та соціальних послуг, які їм терміново потрібні. Однак у доповіді також наводяться приклади інноваційних заходів у відповідь, що вживаються маргіналізованими спільнотами.

Так, наприклад, в Індії група працівниць секс-бізнесу підготувала інших працівниць секс-бізнесу до роботи у якості санітарок, які надають вільні від стигми медичні послуги своїм колегам і населенню. В Уганді групи літніх жінок плетуть і продають традиційні кошики, що дозволяє їм оплачувати шкільне навчання своїх онуків, які втратили батьків через СНІД.

У 2016 році близько 1,8 млн. осіб вперше заразилися ВІЛ - це на 39% менше у порівнянні з 3 мільйонами нових інфекцій, які щорічно відбувалися на піку епідемії у кінці 1990-х років. У країнах Африки на південь від Сахари число нових ВІЛ-інфекцій знизилося на 48% з 2000 року.

Проте, швидкими темпами зростає число нових випадків ВІЛ-інфекції в країнах, де не було розширено медичні та пов'язані з ВІЛ послуги в тих сферах і для тих груп населення, де вони могли б принести максимальний ефект. Наприклад, у Східній Європі та Центральній Азії з 2010 року число нових випадків ВІЛ зросло на 60%, а число обумовлених СНІДом смертей - на 27%.

Посилання на право на здоров'я можна знайти в міжнародних і регіональних законах, договорах, деклараціях Організації Об'єднаних Націй і національних законодавствах і конституціях во усьому світі. Право на здоров'я визначено у статті 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права як «право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я». Це включає право кожної людини, в тому числі людей, які живуть з ВІЛ або зачеплених ВІЛ, на профілактику і лікування при погіршенні здоров'я, на прийняття рішень про своє здоров'я і на шанобливе, гідне ставлення без дискримінації.

У доповіді ЮНЕЙДС «Право на здоров'я» чітко зазначено, що держави, які взяли базові зобов'язання про права людини, зобов'язані дотримуватися, захищати і реалізовувати право людини на здоров'я.

У доповіді було надано можливість висловитися співтовариствам, найбільш сильно зачеплених ВІЛ, включаючи людей, які живуть з ВІЛ, працівників секс-бізнесу, людей, які споживають наркотики, чоловіків-геїв та інших чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками, - про те, що для них означає право на здоров'я.

У доповіді «Право на здоров'я» чітко продемонстровані майбутні труднощі в роботі, спрямованої на припинення епідемії СНІДу як загрози здоров'ю населення до 2030 року, що передбачено Політичною декларацією Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ і СНІДу 2016 року.

У доповіді підкреслюється, що для скорочення числа нових випадків ВІЛ-інфекції та смертей від СНІДу, та для забезпечення доступу до основних медичних послуг необхідно збільшити фінансування охорони здоров'я. У ній наводяться приклади того, як збільшити фінансування, у тому числі за рахунок збільшення частки витрат національних бюджетів на охорону здоров'я, забезпечуючи економію за рахунок підвищення ефективності та встановлення партнерських відносин з приватним сектором. За оцінками, до 2020 року дефіцит фінансування заходів з протидії ВІЛ складе близько 7 млрд. дол. США.

За матеріалами UNAIDS