Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров’я Ukrainian Institute on Public Health Policy

Інформаційний бюлетень з питань ЗПТ № 3

ПОДІЇ В УКРАЇНІ

Семінар з проблем лікування туберкульозу у ВІЛ-позитивних СІН

10 лютого 2010 року Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров’я за підтримки Інституту «Відкрите Суспільство», МБФ «Фонд Вільяма Дж. Клінтона» та МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» провів у Києві семінар на тему «Лікування туберкульозу у ВІЛ-позитивних споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН)».

Серед учасників семінару були заступники головних лікарів з лікувальної роботи СНІД-центрів, протитуберкульозних диспансерів, лікарі інфекціоністи та фтизіатри з різних регіонів України, представники організацій, що працюють у напрямку надання та організації інтегрованих послуг СІН.

З презентаційними доповідями виступили:

- Фредерік Алтіс – професор Йельського Університету (США),

- Анна Боброва – спеціаліст з лікування ВІЛ/СНІД/ЗПСШ бюро ВООЗ в Україні,

- Ярослава Лопатіна – лікар-інфекціоніст відділення СНІДу Інституту інфекційних хвороб ім. Громашевського.

Доповідь професора Ф. Алтіса була присвячена проблемам лікування туберкульозу та ВІЛ-інфекції у СІН.

Зокрема, доповідачем було зазначено, що з 2 млрд. осіб, інфікованих мікобактерією туберкульозу в світі, та 35 млн. ВІЛ-інфікованих – 12-14 млн. ко-інфіковані туберкульозом та ВІЛ. При цьому ймовірність захворювання на туберкульоз або СНІД у СІН у 2-6 разів вища, ніж у людей, що не споживають ін’єкційних наркотиків. Тому головним завданням наразі постає формування стратегічного підходу до зниження захворюваності та смертності, що викликаються туберкульозом та ВІЛ-інфекцією, серед споживачів наркотиків та в їхньому оточенні шляхом надання комплексної та індивідуалізованої допомоги. Професором Алтісом було запропоновано низку підходів до вирішення триєдиної проблеми ВІЛ/ТБ/СІН на основі комунікаційної співпраці (communication collaboration) та інтеграції таких складових, як профілактика, лікування та дестигматизація.

Слід зазначити, що участь пана Алтіса у семінарі була складовою його раніше проанонсованого наставницького візиту до України – ua/home/events/news - в рамках проекту “Посилення професійних можливостей українських ЛПЗ, що надають ЗПТ”, який УІДПГЗ здійснює за підтримки Інституту «Відкрите суспільство» (OSI).

Анна Боброва у своєму виступі розкрила сутність рекомендацій ВООЗ щодо інтегрованого підходу до надання послуг пацієнтам з поєднаною проблемою ВІЛ/ТБ/СІН.

Доповідачкою було зроблено акцент на необхідності реалізації програм, спрямованих на зменшення негативних наслідків для здоров’я та соціально-економічного стану споживачів психоактивних речовин. Пані Боброва також відзначила, що рекомендації ВООЗ базуються на таких підходах:

спільне планування на основі міжсекторальної співпраці, розподілу відповідальності, нагромадження доказової бази у галузі ВІЛ/ТБ/СІН;
ключові заходи щодо здійснення інфекційного контролю та профілактики;
подолання бар’єрів, що перешкоджають доступу до допомоги з ВІЛ/ТБ/СІН, забезпечення належного догляду за пацієнтами, надання підтримки щодо прихильності до лікування тощо.

У доповіді Ярослави Лопатіної було висвітлено досвід лікування ко-інфекції ТБ/ВІЛ в Україні.

У своїй доповіді пані Лопатіна навела невтішні оглядові дані щодо розповсюдженості ВІЛ/ТБ/СІН в Україні та обґрунтувала необхідність приділення особливої уваги СІН у контексті виявлення захворюваності на туберкульоз та наявність ВІЛ-інфекції. Зокрема, було вказано на ускладнюючі фактори, як то недостатня прихильність до лікування та ризикована поведінка СІН, що «сприяє» захворюваності на ВІЛ та туберкульоз. Доповідачка також зробила акцент на необхідності спільної стратегії по ТБ/ВІЛ та окреслила низку спільних заходів із контролю за цими захворюваннями та споживанням ін’єкційних наркотиків.

Всього у роботі семінару взяли участь 37 лікарів та інших зацікавлених осіб з щонайменше 10 міст України. Учасники семінару виявили глибоку зацікавленість щодо висвітлених проблем, поставили чимало змістовних запитань, а також високо оцінили організацію та роботу семінару.

Вважаємо за потрібне відмітити, що багато проблем при лікуванні ТБ у ВІЛ-інфікованих СІН виникає через складнощі у стосунках між двома відповідними службами. Ці організаційні непорозуміння мали би вирішуватися на рівні Комітету з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу МОЗ, але на жаль ніхто з представників цього органу участі у семінарі не взяв. Сподіваємось у подальшому побачити більшу зацікавленість з боку відповідальних осіб Міністерства.

Більше матеріалів, що стосуються семінару, а також перебування професора Алтіса в Україні, розміщено на вебсторінці УІДПГЗ – ua/resursnyicenterip/seminar/seminar2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОРДОННИХ КОЛЕГ

Минулого січня побачило світ чергове число “Дослідницького бюлетеню лікаря-практика” (Treatment Practitioner’s Research Bulletin, TPRB). До нього увійшли результати досліджень проблем, що стосуються метадонової терапії, пост-детоксикаційного лікування, депресивного стану у наркозалежних, лікування гепатиту в рамках застосування ЗПТ тощо. Пропонуємо анотації деяких з матеріалів, що містяться у січневому числі TPRB.

Метадонова підтримка зменшує вживання заборонених опіатів та покращує утримання в лікуванні пацієнтів, що мають опіатну залежність

Метадонова підтримувальна терапія (МПТ) – це найбільш розповсюджений у світі метод лікування опіоїдної залежності агоністами опіатів. Для визначення ефективності МПТ – порівняно з сценаріями, коли по відношенню до опіатно-залежних пацієнтів лікування не застосовується та коли лікування проводиться без використання терапії агоністами – науковцями міжнародної організації Cochrane Collaboration було проведено систематичний огляд контрольованих клінічних досліджень (clinically controlled trials), що їх було виконано за період з 1969 по 2008 рр.

Ідентифіковано було 11 контрольних рандомізованих досліджень, що включали 1969 пацієнтів з 5 різних країн. До індикаторів входили утримання в програмах лікування (treatment retention), смертність, позитивні результати аналізів на вміст опіоїдів у сечі, самоповідомлення щодо вживання героїну та кримінальної активності. Контрольні групи включали пацієнтів, які отримували плацебо (подвійний сліпий метод); тих, хто отримував метадон лише для детоксикації; тих, хто отримував лише психологічне консультування; пацієнтів, що перебували у списку очікування, або тих, хто не отримав лікування. Середня доза метадону серед пацієнтів з групи, що підлягала МПТ, у переважній більшості випадків становила 60 і більше міліграмів.

Результати дослідження:

МПТ суттєво підвищила утримання пацієнтів у програмах лікування, зменшила кількість позитивних аналізів на вміст опіоїдів у сечі, а також зменшила показник самоповідомлення про вживання героїну.
МПТ зменшила ризик смертності та кримінальної активності, проте, ці зміни не виявилися статистично значущими.

Коментар експерта (Др. Майкл Леві):

Не зважаючи на заперечення деяких лікарів, слід визнати, що МПТ – ефективний спосіб лікування героїнової залежності, особливо для тих пацієнтів, що не змогли досягти позитивних результатів в альтернативних програмах лікування без використання агоністів опіатів.

Посилання:

Mattick RP, Breen C, Kimber J, et al. Methadone maintenance therapy versus no opioid replacement therapy for opioid dependence. Cochrane Database Syst Rev. 2009(3):CD002209.

Лікування вірусного гепатиту С в рамках застосування МПТ дає результати, що роблять її співстаною з іншими моделями лікування

Від вірусного гепатиту С (HCV) страждає понад 4 млн. мешканців США. З них 60% мають анамнез вживання ін’єкційних наркотиків. Стурбованість щодо прихильності до лікування (treatment adherence), психіатричної коморбідності, вживання наркотичних речовин, що триває, та оптимального режиму лікування гепатиту призвела до небажання багатьох лікарів лікувати гепатит у пацієнтів, які є СІН. В ході цього ретроспективного дослідження вивчалися результати лікування гепатиту у пацієнтів з супутніми ВІЛ-інфекцією та опіоїдною залежністю (N=73) в рамках програми МПТ. На початку лікування 49% пацієнтів продовжували вживати наркотичні речовини, 67% мали психіатричну коморбідність і 32% - супутню ВІЛ-інфекцію. Лікування гепатиту здійснювалося згідно з стандартними протоколами за допомогою пегильованого інтерферону та рібавірину. Головним результатом виявилося вірусне навантаження, що не визначалося (undetectable viral load), наприкінці лікування та за 6 місяців після завершення лікування.

Результати дослідження:

86% пацієнтів завершили щонайменш 12 тижнів лікування від вірусного гепатиту С.
55% пацієнтів мали вірусне навантаження, що не визначалося наприкінці лікування, а 45% – за 6 місяців після завершення лікування.
30% пацієнтів продовжували вживати заборонені психоактивні речовини протягом лікування, а 23% отримували підвищену дозу метадону.

Коментар експерта (Джеймс Харрісон, MHS, CADC):

Результати проведеного досліження показали, що СІН, хворі на вірусний гепатит С, мають лікуватися на такому ж рівні, що й пацієнти, які не споживають ін’єкційні наркотики.

Посилання:

Litwin AH, Harris KA Jr, Nahvi S, et al. Successful treatment of chronic hepatitis C with pegylated interferon in combination with ribavirin in a methadone maintenance treatment program. J Subst Abuse Treat. 2009;37(1):32–40.

Довідково: Видання Treatment Practitioner’s Research Bulletin випускається силами проекту Join Together Школи Громадського Здоров’я Бостонського Університету.