Лист в ДП «Державний фармакологічний центр»

ДП «Державний фармакологічний центр»

МОЗ України

Директору

                                                                      Бліхарю В.Є.

 

 

Шановний Василю Євгеновичу!

 

Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров’я* висловлює Вам свою повагу та звертається до Вас за поясненням щодо наступного питання.

        

Згідно з Законом України «Про затвердження загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» та відповідних наказів МОЗ в Україні  проваджується замісна підтримувальна терапія для лікування хворих із синдромом залежності від опіоїдів (далі – ЗПТ). Станом на 01.07.2010  її  отримують 5552 пацієнти.                           

На виконання наказу МОЗ України від 29.12.2009 № 1054 «Про затвердження графіків розподілу препаратів “Метадол” (метадону гідро- хлорид) та “Метадикт” (метадону гідрохлорид) для впровадження програм замісної підтримувальної терапії» для проведення ЗПТ закуплений і розподілений між регіонами України крім «Метадолу» також препарат «Метадикт» (метадону гідрохлорид), який до цього часу не використовувався. Зараз «Метадикт» почав надходити до закладів охорони здоров’я, але із самого  початку використання цього препарату у лікарів-практиків виникли проблеми і навіть конфлікти із хворими.

 

_________________________________________________________________

* *УІДПГЗ - неурядова організація, яка за дорученням МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (що працює відповідно до Меморандуму про співпрацю з МОЗ України), здійснює організаційну та наукову підтримку програм замісної підтримувальної терапії в Україні

 

 

Відповідно до наказу МОЗ України від 10.11.2008 № 645 «Про затвердження методичних рекомендацій “Замісна підтримувальна терапія в лікуванні хворих із синдромом залежності від опіоїдів”, а також згідно з міжнародною практикою, рекомендаціями ВООЗ та Національного інституту здоров’я (США) оптимальний діапазон доз метадону для більшості хворих на етапі підтримки коливається в межах 80-120 мг на добу. Однак треба взяти до уваги, що це середнє арифметичне, в той час як деякі хворі (особливо такі, що одночасно з метадоном  приймають препарати для лікування ВІЛ-інфекції та туберкульозу, які в свою чергу значно прискорюють метаболізм метадону) відповідно до рівня їх толерантності до опіоїдів потребують призначення 140-180 мг метадону на добу і навіть більше.

         Разом з тим, в інструкції до препарату «Метадикт» (реєстраційне посвідчення № UA/5776/01/01,  № UA/5776/01/02), зазначено, що максимальна добова доза для дорослих становить 120 мг на добу.

         Обмеження дозувань 120 мг на добу виглядає неприйнятним ще й тому, що на даний час «Метадикт» використовується для тих пацієнтів замісної терапії, які вже досягли стадії стабілізації отримуючи препарат «Метадол», який фактично є аналогом «Метадикту», у значно більш високих дозах 170-200 мг на добу. Автоматичне переведення їх на «Метадикт» з дозуванням не більш 120 мг вже призвело до значного погіршення стану здоров’я таких пацієнтів та може спровокувати їх до вживання нелегальних «вуличних» наркотиків.

         Обмеження в дозуванні «Метадикту», крім того, знизить ефективність лікування не лише наркозалежності, а  й туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу на які вони одночасно страждають.

        

Просимо надати роз’яснення щодо певних розбіжностей між клінічною практикою та рекомендаціями, які викладені в інструкції, а також  можливості призначення дозувань «Метадикту» (вище ніж 120 мг) лікарем з урахуванням стану пацієнта та взаємодії цього препарату з ліками для одночасного лікування туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  

 

З повагою,

директор інституту, к.м.н.                                                                  С.В.Дворяк

Пошук
Події
Вхід на сайт