Працівники

 

   Засновник, провідний експерт Українського інституту політики громадського здоров'я:

Дворяк Сергій Васильович, доктор медичних наук

Автор 3-х монографій з питань наркотичної та алкогольної залежності, понад 60 наукових статей, Національного стандарту і протоколу з лікування ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків, затверджених МОЗ України, а також методичних рекомендацій з лікування опіоїдної залежності агоністами опіоїдів.

Має понад 40-річний досвід роботи з наркології і психіатрії. З 2000 року працював в області ВІЛ / СНІДу. Створив першу амбулаторну програму реабілітації хворих на алкоголізм та наркотичну залежність за Міннесотською моделлю (програма "12 кроків").

Після завершення навчання в программі Х’юберт Хамфрі з наркології та ВІЛ-профілактики в університеті Джона Хопкінса працював в ПРООН, де здійснив разом з І.Гришаєвою пілотний проект “Права людини в дії”, в межах якого в 2004 р. вперше в Україні була запроваджена замісна підтримувальна терапія бупренорфіном в 2-х наркологічних установах.

Разом з колегами в 2003 заснував Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров'я (УІДПГЗ).

Працював на міжнародному рівні над низкою проектів у співпраці з ВООЗ, УНЗ ООН, ЮНЕЙДС, Фондом Клінтона, USAID, CDC та з НУО в Україні – в тому числі з Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД в Україні та Всеукраїнською мережею ЛЖВ.

Протягом 5 років також працював консультантом УНЗ ООН в Центральній Азії та підготував 5-річний план розвитку замісної підтримувальної терапії в Азербайджані, Казахстані, Туркменістані і Таджикистані.

З 2011 року Сергій Дворяк є членом Керівної Ради Міжнародного товариства боротьби з ВІЛ/СНІД (IAS) – відповідальний за європейський регіон. Протягом 2011 – 2012 років був аспірантом програми клінічних досліджень Національного інституту вивчення наркоманії (NIDA) за наставництва проф. Джорджа Вуді – вивчав лікування наркозалежності та профілактики ВІЛ-інфекції серед людей, які вживают наркотики ін’єкційно (ЛВНІ).

Протягом останніх 10 років Сергій Дворяк працював з доктором Алтісом і дослідницькою групою Єльського університету, а також з колегами з Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні з метою розвитку ЗПТ в Україні та розробки нових моделей надання інтегрованого догляду за ЛВНІ.

Має нагороди за створення та впровадження інноваційних методів лікування та профілактики від міжнародних організацій: ООН, EUROPAD, ААTOD.

   Фахівці: 

Кірьязова Тетяна Христофорівна, кандидат біологічних наук, директор УІПГЗ

Закінчила Одеський національний університет ім. Мечнікова, у 1992 р. отримала ступінь кандидата біологічних наук за спеціальністю «Нейрофізіологія». Більше 20 років працює у галузі профілактики ВІЛ-інфекції, має досвід викладацької роботи, розробки навчальних програм та проведення досліджень. У 1999 р. отримала почесне звання «Відмінник освіти України». Протягом 2005-2007 рр. виконувала обов’язки координатора проекту ЄС “Зміцнення мультисекторальних підходів до профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді України”.  

Проходила додаткове навчання та стажування в США: брала участь у річній програмі професійної підготовки ім. Г. Гамфрі за напрямом «Політика і профілактика у сфері ВІЛ/СНІДу» у Школі громадського здоров’я Університету Еморі; стажувалась у Відділі оцінки програм Підрозділу профілактики ВІЛ/СНІДу CDC (Атланта, США) та у Центрі вивчення профілактики ВІЛ Університету UCSF (Сан-Франциско, США).

Протягом 2012 – 2013 років пройшла стажування у річній дослідницькій програмі NIDA INVEST Drug Abuse Research Fellowship Національного інституту вивчення наркозалежності (NIDA) у Бостонському університеті за наставництва професора Джефрі Самета, де вивчала методи профілактики ВІЛ-інфекції та лікування наркозалежності серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики. В рамках участі у програмі пройшла тренінг з медицини залежностей Fellow Immersion Training in Addiction Medicine Школи медицини Бостонського університету. 

З 2014 року працює директором УІПГЗ та займається проектною дослідницькою діяльністю у галузі громадського здоров`я. Виступала головним дослідником та співдослідником у низці проектів за підтримки Національних інститутів здоров’я (NIH), CDC, UNICEF, USAID. У сфері професійних інтересів – питання доступу ключових груп населення до лікування і утримання у лікуванні ВІЛ-інфекції, туберкульозу та наркозалежності.

Авторка низки наукових публікацій у міжнародних фахових виданнях. Представляла результати досліджень УІПГЗ на багатьох міжнародних наукових форумах.

 

Штенгелов Віктор Володимирович, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник УІПГЗ

Закінчив Дніпропетровський медичний інститут у 1966, кандидатську дисертацію захистив у 1973 р. У 1997-1998 роках пройшов річну навчальну програму Х’юберт Хамфрі Феллоушіп «Профілактика і лікування розладів, спричинених зловживанням психоактивними речовинами» (Університет ім. Джонса Хопкінса, США). Багато років викладав психіатрію і наркологію у вищих навчальних закладах.

Має 50-річний досвід лікувально-консультативної роботи, у тому числі в Алжирі (психіатрична клініка Костантинського університету). Автор близько 80 наукових публікацій та навчально-методичних розробок, керівник і учасник наукових проектів, науковий керівник кандидатських дисертацій і магістерських робіт, доповідач багатьох міжнародних конференцій, перекладач і науковий редактор наукових та науково-практичних видань з актуальних проблем соціальної психіатрії, наркології, захисту прав осіб із психічними розладами, обирався членом ради рецензентів наукового журналу «Практика соціальної роботи в наркології» (США), членом редакційної ради Міжнародного журналу «Современная психиатрия», експертом, головою Програмної ради «Ініціативи у галузі охорони здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

Працює в УІПГЗ з 2006 року. Сфера професійних інтересів: лікування і медико-соціальна реабілітація психічно хворих, осіб з хімічною залежністю, профілактика ВІЛ-інфекції, моніторинг і оцінка втручань. Очолює Комісію УІПГЗ з питань етики (IRB).

 

 

Макаренко Олена Вікторівна, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник УІПГЗ

У 2001 році закінчила Запорізький державний медичний університет за фахом «лікувальна справа», у 2003 - інтернатуру у Київській  медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за спеціальністю «акушерство та гінекологія». З 2003 р. по 2006 р. навчалася у клінічній ординатурі та аспірантурі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупика.

У 2006 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації». Працювала асистентом кафедри акушерства, гінекології та перинатологіі НМАПО ім. П. Л. Шупика. 

З 2009 року і по теперішній час працює у БО «Український інститут політики громадського здоров’я» старшим науковим співробітником. Під час роботи в Інституті брала участь у більш ніж десяти проектах у якості дослідника, супервізора і координатора.  

 

Завірюха Ірина Володимирівна, лікар, науковий співробітник УІПГЗ

У 2001 році закінчила Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова за фахом «Лікувальна справа». Пройшла підготовку в клінічній ординатурі Державного інституту післядипломної підготовки лікарів Міністерства Оборони Російської Федерації по спеціальності «Анестезіологія і реаніматологія» на базі Головного воєнного клінічного госпіталя ім. М.Н. Бурденка м. Москви.

Має медичну практику як анестезіолог – реаніматолог в торакальній хірургії, центрі репродуктології, реанімації інфекційних хвороб.

З 2012 року брала участь в клінічних дослідженнях в якості монітора у сфері неврології, психіатрії, онкології. З 2015 року займається проектною дослідницькою діяльністю у галузі громадського здоров`я: лікування та профілактика ВІЛ-інфекції серед людей, які вживають наркотики ін`єкційно (ЛВНІ), огляд та поліпшення механізмів для надання послуг у сфері ВІЛ для ключових груп населення.

 
 

Недужко Олександр Олександрович, лікар-дерматовенеролог, дослідник УІПГЗ

У 1997 р. закінчив Одеський державний медичний університет. Протягом 2005-2006 років брав участь у програмі професійної підготовки ім. Г. Гамфрі за напрямком «Політика та запобігання ВІЛ/СНІД» на базі університету Еморі (США).

Займається практичною медициною та дослідницькою діяльністю у галузі ВІЛ-інфекції, СНІД, ІПСШ, туберкульозу та наркозалежності.

Є консультантом бюро ВООЗ в Україні та членом робочої групи МОЗ України з питань консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію.

Автор понад 40 наукових праць.

 

 

Пикало Ірина Іванівна, магістр у галузі охорони громадського здоров’я, молодший науковий співробітник УІПГЗ

У 2013 році закінчила магістерську програму Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Протягом 2013-2016 років проходила навчальні тренінги «Data Management for Clinical Research» (Vanderbilt University), «Research Proposal Writing Workshop» (George W. Rutherford, UCSF; Jurja-Ivana Cakalo, School of Public Health, Zagreb, Croatia), «Обробка, аналіз та візуалізація епідеміологічних, статистичних та соціологічних даних у сфері протидії ВІЛ-інфекції з використанням MS EXCEL» («Метіда») та пройшла навчання з аналізу політики в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні».

Працює в УІПГЗ з 2013 року. Займається проектною дослідницькою діяльністю у галузі ВІЛ-інфекції, СНІД, ІПСШ, туберкульозу та наркозалежності, лікування і медико-соціальної реабілітації осіб з хімічною залежністю, моніторингом і оцінкою втручань.

У 2016 році брала участь у NIDA International Forum (abstract ‘First experience of medication-assisted therapy provision by family physicians in Ukraine’) та Національній конференції «Обличчям до виклику: майбутнє реформи сектору ВІЛ та охорони здоров’я в Україні». Увійшла до складу міжвідомчої робочої групи Міністерства охорони здоров’я України з питань замісної підтримувальної терапії (ЗПТ).

 
 
 
 
 

 

 

 

Пошук
Події
Вхід на сайт